Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 квітня 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про надіслання дипломатичної місії УСРР до Анкари (Туреччина). Я. Яковлєву доручалося з’ясувати питання про взаємини дипломатичних місій УСРР та РСФРР в Анкарі, а також про склад української місії. Оргбюро ЦК КП(б)У ставилося за обов’язок визначити кандидатуру представника УСРР у Туреччині.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр 29, арк. 66 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7