Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 травня 1922 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про соціальне страхування. Визнавалося доцільним введення в Україні декретів про страхування, виданих в РСФРР, але зберігаючи організаційні форми наркоматів та їх місцевих органів, пристосовані до соціального страхування. Південбюро ВЦРПС доручалося полагодити питання про робітничу медицину з ВЦРПС, намагаючись використання 50 % коштів Наркомздоров’я на потреби робітничих лікарень. Було ухвадено не заперечувати проти призначення завідувачами Управління страхування Наркомсоцзабезу тт. Лейканда та Ісакова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 82.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7