Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 грудня 1915 (п’ятниця)

З 72 числа газета, що видавалася у Луцьку з дозволу австро-угорської воєнної окупаційної влади трьома мовами (німецькою, польською та російською), замість російськомовної частини отримала україномовну – “Луцькі новості” (друкар М.Ірос).
Діло. – 1915. – 31 грудня. – Ч. 140. – С. 1.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7