Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

кінець червня 1922

Одеса. Повідомлялося про створення “Товариства іногородніх художників”. Серед його засновників – Окроянц, Суворов, Дебальда, Фройман, Бассоміні. Право членства надано особам з вищою художньою освітою. Мета товариства – організація взаємодопомоги та пропаганда образотворчого мистецтва. За участю місцевих митців товариство навесні відкрило першу виставку й підготувало другу.
Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7