Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4-10 липня 1922 (вівторок – понеділок)

Асканія-Нова, Кримська АССР. Відбулася сесія комітету з управління Першим державним заповідником Асканія-Нова. Делегати – представники Наркомзему, сільськогосподарського наукового комітету УСРР, Інституту охорони природи, ВУАН, Українського геологічного комітету, Головпрофосу, Харківського сільськогосподарського інституту, харківських науково-дослідних кафедр, Миколаївського губернського земвідділу, Кримського товариства дослідників і любителів природи, а також адміністрація і наукові працівники заповідника Асканія-Нова. Обговорювалися питання відбудови й розвитку заповідника.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – №4. – С. 370.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7