Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 листопада 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло клопотання бюро Донецького губкому КП(б)У від 10 листопада про надання органам ДПУ права застосовувати вищу міру покарання щодо учасників збройних грабунків. Визнано, безперечно, необхідним посилити судові репресії за злочини, пов’язані з кримінальним бандитизмом. Інструкцію з відповідними заходами пропонувалося розробити Наркомвнусправу та Наркомюсту УСРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 94 а - 94 б.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7