Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 грудня 1922 (середа)

Харків. Секретаріат ЦК КП(б)У прийняв до керівництва постанову ЦК РКП(б) про асигнування коштів для допомоги голодуючим губерніям за рахунок фонду ЦК по боротьбі з наслідками голоду при ВЦВК. Вирішено зібрати відомості про кількість комуністів, які потребували допомогу, та членів їхніх сімей, зважаючи на їх незадовільне постачання Наркомпродом. Пропонувалося зробити доповідь з цього питання на засіданні Політбюро ЦК КП(б)У, надавши на затвердження кошторис для їх забезпечення.
ЦДАГО України, ф1, оп. 7, спр. 20, арК. 50.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7