Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 січня 1924 (понеділок)

Харків. VІІІ Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію “Про фінансову політику”. Накреслено стабілізацію грошової системи шляхом проведення грошової реформи та зменшення грошової емісії завдяки економії фінансових коштів до розмірів, не більших за потреби обігу. Визначено заходи посилення прогресивності оподаткування. Уточнено принципи побудови місцевого бюджету. Заплановано посилення державного кредитування й залучення до розвитку кредитної системи грошових заощаджень селян. Запропоновано пристосування державного страхування до потреб сільського господарства та підготування переходу до добровільного страхування.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 33.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6