Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 лютого 1924 (вівторок)

Харків. Відбулася нарада Укрбюро ВЦРПС з представниками профспілок, Держбанку, Укрбанку та робітничої кооперації з питань організації дрібнолавочного кредиту для робітників. Розглядалося питання розподілу банківського кредиту, наданого установами робітничої кооперації, в розмірі 100 тис. червоних руб. Перша частина кредиту, що підлягала терміновому виданню, розподілялася таким чином: 30 тис. червінців – кооперативам Південсталі (Південного металургійного треста), 16 тис. – ПМТ (Південного металургійного тресту), 13 тис. – Укртрестсільмаш (Українського тресту сільськогосподарського машинобудування), 9 тис. – ПРТ (Південного рудного тесту) та по 4 – Електротреста і київського заводу “Арсенал”. Решта асигнувань мала розподілятись у середині березня.
Коммунист, Харьков, 1924, 26 марта.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6