Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 липня 1924 (середа)

Харків. ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову “Про місяць допомоги безробітним”. Встановлено реченець його проведення не пізніше 1 серпня 1924 р. Визначено джерела поповнення фонду допомоги безробітним: надбавки на квартирну плату в губернських містах; нарахування з рахунків у ресторанах, пивних і кафе; надбавки на квитки в культурно-розважальні заклади; додаткові збори за користування дачами та з осіб, які здавали човни для розважальних прогулянок; за користування електричним освітленням. Звільнялися від його сплати члени профспілок; інваліди та інші утриманці соцзабезу; робітфаківці та студенти вишів.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 14, Ст. 141.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6