Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13-16 жовтня 1924 (понеділок - четвер)

Одеська губернія. Відбувся страйк тимчасових робітників на державній скотобійні. Вимога страйкарів – підвищення заробітної плати та зарахування на постійну роботу. На загальному зібранні робітників скотобійні, скликаному 16 жовтня, страйкарі висловили недовіру завкому і спілці харчовиків. Завдяки штрейкбрехерам із числа комуністів і комсомольців та під загрозою закриття виробництва, страйк було придушено. Призвідників страйку звільнено з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 27.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6