Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3-8 листопада 1924 (понеділок – субота)

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд профспілок. Прибуло 528 делегатів від 1 млн. 174 тис. профспілок. Порядок денний: звіт Укрбюро ВЦРПС; доповіді про діяльність Наркомпраці; про економічне становище і перспективи УСРР; про тарифно-економічну роботу профспілок; про завдання профроботи на селі; про національне питання у профрусі; про завдання культроботи профспілок; про діяльність робітничої кооперації; організаційне питання. З’їзд постановив реорганізувати Укрбюро ВЦРПС у Всеукраїнську раду професійних спілок (ВУРПС). Обрано до складу ВУРПС 33 члени та 33 кандидати; до президії ВУРПС – 13 членів і 13 кандидатів. Головою ВУРПС обрано Ф. Угарова.
Коммунист, Харьков, 1924, 2, 22 ноября.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6