Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Раніше 21(8) січня 1918 (понеділок)

Київ. Опубліковано відозву Генерального секретаріату до народу України про мирні переговори, в якій спростовувались чутки, що мирна делегація в Брест-Литовську заважає представникам РНК РСФРР укласти мир. У ній наголошувалось, Що тільки після 7 листопада 1917 р., коли було проголошено у 3-му Універсалі Українську Народну Республіку і Центральна Рада взяла владу до своїх рук, вона змогла розпочати боротьбу за мир. Генеральному секретаріату вона доручила робити все, щоб укласти мир. Він направив делегації на Південно-Західний і Румунський фронти у справі перемир’я, делегацію на переговори у Брест-Литовськ, розіслав урядам всіх держав свою заяву про мир. І делегація УНР в Брест-Литовську твердо стоїть на позиції укладення справедливого демократичного миру.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.97-98.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)