Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Ніч з 24 на 25 (з 11 на 12) січня 1918 (четвер-п’ятниця)

Київ. В 4-му Універсалі повідомлялось, що вже вироблений закон про передачу землі трудовому народові без викупу, який передбачав скасування власності на землю і соціалізацію її. Ліси ж, води і всі багатства підземні, як добро українського трудящого народу, переходили в порядкування уряду УНР. Урядові пропонувалось підняти промисловість держави, боротися з безробіттям. Оголошувалось, що Українська Республіка бере в свої руки всі найважливіші галузі торгівлі і всі доходи будуть спрямовані на користь народові, над всіма банками буде встановлено державно-народний контроль. Рада народних міністрів мала рішуче розпочати боротьбу з контрреволюційними силами, що кликали до повстання проти Української Народної Республіки. У 4-му Універсалі вже не йшла мова про федеративні зв’язки з Радянською Росією. З 49 членів Малої ради, що брали участь у голосуванні, 39 віддали свої голоси за, 4 – проти і 6 утримались. За прийняття 4-го Універсалу проголосували представники українських фракцій та польської партії соціалістичної (революційна фракція).
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня. 1918 р. – К., 1997. – С.101-104; Народня воля. – 1

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)