Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28(15) січня 1918 (понеділок)

Харківський губернський головний штаб по боротьбі з контрреволюцією утворено на спільному засіданні ЦВК рад України, крайового військово-революційного комітету по боротьбі з контрреволюцією, представників військової ради Харківського гарнізону, штабу групи військ по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії та інших військових організацій. Наприкінці лютого 1918 р. за постановою Раднаркому Донецько-Криворізької радянської республіки Харківський губернський головний штаб перетворено на Головний штаб Донецько-Криворізької республіки по боротьбі з контрреволюцією. У його безпосереднє підпорядкування перейшли усі збройні сили республіки. В ніч на 4 березня 1918 р. на загальних зборах усіх військово-революційних організацій був утворений надзвичайний штаб військового округу Донецького і Криворізького басейнів. Під його керівництвом у першій половині березня було завершено демобілізацію частин старої армії у харківському гарнізоні. Вже 6 березня 1918 р. Надзвичайний штаб оголосив мобілізацію до лав Червоної гвардії. Після окупації Харківщини у квітні 1918 р. австро-німецькими військами штаб припинив діяльність.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.578-579.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)