Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28(15) січня 1918 (понеділок)

В Києві учасники загальнозаводського мітингу на території заводу “Арсенал” у відповідь на вимогу українських властей вивезти увесь запас вугілля, що привело б до фактичного закриття заводу, ухвалили почати повстання. Це рішення робітників підтримала нарада більшовиків заводського комітету за участю представників київського міського комітету РСДРП(б). На нараду були запрошені і представники революційно настроєних солдатів українського полку ім. П.Сагайдачного, куріня богданівців та ряду інших частин київського гарнізону. Нарада звернулась до всіх робітників та революційних солдатів київського гарнізону з закликом підтримати повстання.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)