Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28(15) січня 1918 (понеділок)

Одеська Українська рада викликала гайдамацькі курені, що розташовувались навколо Одеси, і при підтримці офіцерства, юнкерів, солдатів частин гарнізону вони о 6-й год. ранку почали наступ проти повстанців. У районі вокзалу і штабу Одеського військового округу зав’язались жорстокі бої. Після того, як коаліційні сили міської Української ради оволоділи вокзалом Одеса–Головна, який було перетворено на головний опорний пункт, вони почали наступ до центру міста, де були вже на 2-у год. дня. Бої тривали весь день, але надвечір українські сили відступили на вихідні позиції. О 22-й годині Українська рада пред’явила ультиматум радянській стороні: створити “народно-соціалістичну” коаліційну владу, очистити штаб Одеського військового округу, вокзал та інші найважливіші об’єкти, роззброїти Червону гвардію і вивести свої війська з міста. І знову українські сили вступили у бій.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)