Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28-29 (15-16) січня 1918 (понеділок-вівторок)

В Микитівці відбулась екстрена конференція рад і ревкомів Донецького басейну, на якій були заслухані звіти Бюро ВРК, Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу і доповідь комісара по боротьбі проти контрреволюції на Півдні країни В.Антонова-Овсієнка про становище на каледінському фронті. Конференція приділила значну увагу мобілізації сил на боротьбу з каледінцями, їхній організації і зміцненню, збільшенню рядів Червоної гвардії.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 8. – С.224 Летопись революции. – 1927, № 5/ 6. – С.143.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)