Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30(17) січня 1918 (середа)

В Києві на черговому засіданні 9-ї сесії Української Центральної Ради М.Чечелем був внесений запит від імені фракції українських есерів до Ради народних міністрів щодо арешту її 7 членів. Цей запит підтримала і фракція українських есдеків. Колишній військовий міністр М.Порш пояснив, що їх заарештовано на підставі зв’язків з харківським більшовицьким урядом і РНК РСФРР для припинення їхньої дезорганізаторської роботи, про що свідчив ряд документів. М.Ткаченко, народний міністр судових справ, підтримав законність дій військових властей, але засудив арешт їх в стінах парламенту. П.Христюк (у с.-р.) виступив від імені комісії, яка складала земельний законопроект (всі документи з цього питання залишились у заарештованих членів УЦР). Тому він коротко виклав основні принципи та ідеї законопроекту, а потім зачитав його. Увечері відбулись наради деяких фракцій.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.111-113.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)