Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 лютого ( 22 січня) 1918 (понеділок)

Опубліковано звернення до робітників, селян і всіх громадян Української Народної Республіки центральних комітетів українських есерів і есдеків, краєвих комітетів російських есерів і есдеків (об’єднаних), Південно-крайового загально-єврейського робітничого союзу “Бунд”, у якому повідомлялось, що Центральна Рада є тимчасовий революційний парламент, що більшовики ведуть проти неї війну під гаслами “влада радам”, а ради і є “Совіти України”. Центральна Рада твердо заявляла, що проведе у життя земельний закон, за яким земля буде передана трудовому народові без викупу на основі соціалізації, укладе якомога скоріше демократичний мир, проведе широкі реформи для робітників і у коротший час скличе Українські Установчі збори. Центральна Рада закликала негайно припинити страйк і рішуче відмежуватись від повстанців.
Вісті Об’єднаного комітету Всеукраїнських Рад селянських, робітничих та військових депутатів. – 1918. – 22 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)