Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 лютого ( 22 січня) 1918 (понеділок)

Кримський обласний військово-революційний комітет юридично оформив ліквідацію Директорії Криму. Директорія Криму була проголошена установчим з’їздом (“Курултаєм”) татарських національних партій та пантюркістів у Бахчисараї 25(12) грудня 1917 р. До її складу увійшли члени ЦК татарської національної партії “Міллі-Фірка”. Метою цього утворення було відокремлення Криму від Росії за допомогою Німеччини і Туреччини і утворення в Криму окремої республіки. Нею була створена так звана Рада народних представників та штаб кримських військ і зроблені спроби залучити на свій бік Чорноморський флот. Центральна Рада підтримувала Директорію Криму. 24(11) січня 1918 р. татарська кіннота увійшла до Сімферополя, але вже 25-26 (12-14) січня в результаті повстання робітників міста змушена була залишити його. Частину кримського уряду заарештували. На півострові відбулися вибори рад і 21(8) березня 1918 р. було проголошено утворення Радянської соціалістичної республіки Тавріди.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. - С.168.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)