Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 лютого (24 січня) 1918 (середа)

Опубліковано наказ № 125 особого коменданта м.Києва М.Ковенко, у якому повідомлялось від імені військового міністра про необхідність створення української армії і заклик стати до її лав. Тим, хто став на захист української держави у січневі дні, сплачувалась заробітна плата по 300 крб. на місяць, поранені мали одержати одноразову допомогу у розмірі 500 крб. Сім’ї загиблих козаків мали одержати разову допомогу в 1000 крб. та пенсію на загальних підставах. Ті, хто хотів вступити до охочекомонних полків, мали звернутись в штаб київської військової округи або в робітничу Раду “Вільного козацтва”.
Народня воля. – 1918. - 6 лютого (24 січня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)