Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27(14) лютого 1918 (середа)

Згідно постанови 4-го обласного з’їзду рад Донецького і Криворізького басейнів утворено Раду народних комісарів Донкривбасу, очолену Артемом (Ф.Сергеєвим). Займалася організацією червоногвардійських і червоноармійських загонів, їхнім озброєнням, виданням листівок, відозв із закликом на боротьбу з німецькими окупантами, керувала евакуацією цінностей і обладнання підприємств, з боями відступала у напрямку Царицина. У червні 1918 р. була ліквідована.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. К., 1967. – С.752.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)