Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Центральний виконавчий комітет рад УСРР і Народний секретаріат, що перебували у Полтаві, обрали В.Антонова-Овсієнка народним секретарем. Він був призначений Верховним головнокомандуючим всіма військами Української Народної Республіки. Радянський уряд запропонував всім місцевим і районним мобілізаційним штабам, загонам радянських військ та всім командуючим від окремих загонів – до армій зв’язатись з ним і одержати повноваження. Всі військові операції мали проводитись за його наказами.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.29-31.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)