Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 березня (25 лютого) 1918 (неділя)

На засіданні Ради народних міністрів ухвалено провести перерозподіл обов’язків членів уряду та поповнити його новими членами. Визнано важливим проведення переговорів з Російською Радянською республікою, доручивши цю справу М.Поршу. РНМ вирішила, що німецькі війська мають і далі проводити військові операції проти більшовицьких сил на території України, але слід укласти конвенцію з німецьким командуванням, що покладалось на В.Голубовича. РНМ розглянула питання щодо засіву ланів, організації цукрової монополії та ін. Посланнику до Бухареста О.Севрюку надавались повноваження укласти договір з Румунією.
Українська Центральна Рада. –Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.192-193.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)