Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 (2) березня 1918 (п’ятниця)

На засіданні Малої ради продовжувалось обговорення мирного договору з країнами Четверного союзу, ставлення до нього окремих фракцій. Фракції Єврейського демократичного централу, українських есдеків, Української трудової партії, самостійників висловились за передачу договору на комісію, яка мала остаточно визначитись з його ратифікацією. Проти виступив представник Польського демократичного централу, оскільки цей договір, на їх думку, прилучав Холмщину до України. Голова УЦР проф. М.Грушевський виступив з великою промовою, у якій грунтовно висвітлив історичний шлях Холмщини та Бессарабії. Мала рада більшістю голосів при З, що утримались, ухвалила передати договір на комісію.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.203-207.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)