Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 (3) березня 1918 (субота)

Рада народних міністрів запропонувала міністерству фінансів розробити ряд конкретних заходів по збору всіх податків, випустити відозву від Ради народних міністрів про сплату податків. Міністри розглянули проект наказу військового міністерства в справі розформування Особливої армії і схвалили його. Ухвалили, щоб вірменські і грузинські формування залишили територію України, але без зброї. Офіцерам російської армії пропонувалося у чотириденний строк зареєструватись, їм заборонялось носити зброю і тих, хто не підлягав закону про українське громадянство, мали вислати за межі України. Міністерству внутрішніх справ запропоновано внесений ним проект доповненя до тимчасового положення про тимчасових губернських комісарів (від 19 вересня 1917 р.) передати на розгляд Малої ради.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.209-210.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)