Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 (11) березня 1918 (неділя)

Відбулося засідання Центрального комітету Української Селянської спілки разом з членами УЦР, які входили до спілки. Головував М.Ковалевський. Обговорювались питання про наступні завдання спілки. По-перше, спілка мала об’єднати селянство зрозумілими гаслами. Найкращою формою праці було визнано скликання з’їздів, направлення інформаторів на місця, випуск селянських газет. По-друге, для розгортання широкої діяльності необхідно було поповнити ЦК спілки, оскільки значна частина його членів вибула. За пропозицією Д.Ісаєвича, справами спілки мав поки що керувати Малий комітет, до складу якого увійшли б ті члени спілки, що мешкали в Києві. Зборами тимчасово обрані до складу Комітету додатково Петренко, Д.Ісаєвич,Я.Стенька, М.Чечель, М.Салтан, Ф.Швець, О.Ільченко та ін.
Народня воля. – 1918. – 26(13) березня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)