Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24-25 (11-12) березня 1918 (неділя-понеділок)

Проходив селянський з’їзд Чернігівського повіту. Він, підтримуючи земельний закон УЦР, виданий 18 січня 1918 р., з огляду на посівну кампанію і відсутність техніки для обробітку її, ухвалив надати тимчасово права селянським земельним комітетам зменшити наділи до споживчої норми. Для обов’язкового засіву всіх земельних площ земельним комітетам пропонувалось приступити до попередньої розверстки землі. Земельним комітетам пропонувалось негайно взяти під свій контроль ліси. Рахуючись з фактом присутності німецького війська в Україні, з’їзд звернувся до УЦР з пропозицією негайно організувати свої військові сили. З’їзд також висловився за негайне скликання Українських Установчих зборів.
Народня воля. – 1918. – 13 квітня (31 березня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)