Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 – 4 квітня (21-22 березня) 1918 (середа-четвер)

Відбувся революційний Криворізький з’їзд представників робітництва і промисловців, на якому з’ясувалося скрутне становище як робітників, так і промисловців залізорудного району через брак палива та грошей. Через відсутність коштів більшість копалень залита водою. З’їзд направив телеграму про труднощі у районі на адресу міністерства праці та промисловості і голові Української Центральної ради. Згідно поширеної на з’їзді анкети в районі залишилося втричі менше робітників, ніж звичайно. Робітники 2 – 3 місяці не отримували платню.
Робітнича газета. – 1918. – 12 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)