Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 квітня (31 березня) 1918 (субота)

У м.Біла Церква Київської губернії відбулось об’єднане повітове зібрання всіх голів волосних народних управ, земельних комітетів, дільничних начальників міліції, представників повітової народної управи, а також повітового інструктора і комісара. Збори зобов’язали Земельну управу проводити активну роботу по запровадженню в життя земельного закону. Всім повітовим інституціям запропонували обов’язково стежити за діями повітового земельного комітету. При виборах до сільських народних управ звертати увагу на обрання дієздатних людей. Щодо роззброєння населення – збори ухвалили, щоб воно провадилось тільки українськими частинами, а не німцями.
Народня воля. – 1918. – 21(8) квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)