Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 (3) квітня 1918 (вівторок)

Київ. Відбулося перше засідання правописної комісії при міністерстві освіти. Завдання комісії – упорядкувати для потреб школи та звести до єдиного принципу усі правила існуючого українського правопису. До комісії увійшли: проф. М.Грунський, проф. А.Лобода, приват-доцент Г.Сушицький, Г.Голоскевич, О.Курило, Пелех, М.Левицький, М.Марковський, Доча, Дурдуківський, Бакалінський, Ганцов. Головою комісії обрано приват-доцента І.Огієнка. З 16 квітня по 24 травня 1918 рю відбулося десять засідань правописної комісії.
Вільна українська школа. – 1918. – № 10– С.345.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)