Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27(14) квітня 1918 (субота)

На ст. Коростень відбувся 2-й повітовий селянський з’їзд Овруцького повіту, скликаний Овруцькою повітовою Радою селянських депутатів. З’їзд ухвалив висловити повне довір’я Українському уряду, схвалив тимчасовий земельний закон від якого трудове селянство ніколи не відступить, не зважаючи на провокації землевласників. З’їзд висловився за скликання Українських Установчих зборів. Він висловив рішучий протест проти дій землевласників і деяких чинів міліції. З’їзд зобов’язав делегатів, повернувшись додому, скликати сільські сходи і роз’яснити селянам, що врожай з засіяних ними полів буде належати їм німецьке військо буде виведене з України, як тільки відпаде потреба в ньому.
Народня воля. – 1918. – 28(15) квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)