Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28(15) квітня 1918 (неділя)

Як писала “ Народня воля”, близько пів на четверту дня до будинку Центральної Ради прибув “відділ німецького війська з панцерним автомобілем та кільканадцятьма самострілками на возах”. Оточивши будинок, солдати увірвалися в середину. До зали засідань Малої ради спочатку увійшли десь 50 солдатів з офіцером. Останній наказав усім підняти руки вгору. Лише М.Грушевський та М.Порш не підкорилися команді. Тим часом залу заповнювали все нові й нові озброєні солдати. Старший офіцер оголосив, що заарештують лише міністра внутрішніх справ українського соціал-демократа М.Ткаченка, міністра закордонних справ українського есера М.Любинського, військового міністра, українського есера О.Жуковського, земельних справ українського есера М.Ковалевського та директора адміністративного департаменту МВС Ю.Гаєвського. Але присутніми виявилися лише М.Любинський та Ю.Гаєвський, затримали також дружину М.Ткаченка. Роззброївши присутніх, їх переписували і по одному дозволяли залишити залу засідань. Обшукували навіть жінок. Ця процедура завершилася лише о п’ятій годині. Частина німецьких військових залишилася в будинку Центральної Ради.
Народня воля. – 1918. - 30 квітня Робітнича газета. – 1918. - 3 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)