Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 травня (20 квітня) 1918 (п’ятниця)

На цей деь був скликаний у Васильківському повіті з’їзд земельних повітових комітетів. Коли прибули делегати з місць, з’їзд було розігнано, а колишнього коменданта повіту Донченка і члена земельної управи Гончара заарештували за те, що з’їзд було скликано з їньої ініціативи. 1 червня Донченку присудили сплатити 400 марок або 40 днів арешту, Гончару – 300 марок і 2 місяці тюрми. Їх було передано українській владі, і вони перебували під арештом у Білій Церкві.
Нова рада. – 1918. – 11 червня (29 травня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)