Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 (7) травня 1918 (понеділок)

Постановою Ради міністрів, затвердженою гетьманом, Генерального суддю С.Шелухіна призначено повновласним представником Української Держави і головою делегації для ведення в м.Києві переговорів з 22 травня 1918 р. з уповноваженим РСФРР в справі заключення перемир’я і мирового договору між Українською Державою та РСФРР. До складу української делегації увійшли: О.Ейхельман, І.Кістяковський, Х.Барановський, А.Свіцин, П.Линниченко, О.Сливинський.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999.– С.349.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)