Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 червня (26 квітня) 1918 (субота)

Гетьман П.Скоропадський направив голові Ради міністрів Ф.Лизогубу “відручний лист”, в якому йшлося про необхідність надання допомоги населенню, що потерпіло від вибуху Звіринецьких артилерійських сховищ у Києві. Раді міністрів пропонувалося виділити 500 000 карбованців. Серед потерпілих більшість становили тисячі родин робітників, які втратили будинки і майно. Комітет, на який покладалася справа організації допомоги населенню, мав очолити сам гетьман, до його складу включали міністрів фінансів, народного здоров’я і опіки, праці та начальника штабу П.Скоропадського.
Державний вістник. – 1918 р. – 11 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)