Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 липня (21 червня) 1918 (четвер)

Гетьман П.Скоропадський звернувся з листом до голови Ради міністрів Ф.Лизогуба з висловленням глибокої подяки членам кабінету міністрів за плідну діяльність, але разом з тим звернув увагу на ряд питань, які потребували негайного розв’язання, в т.ч.: призначення перевірених кадрів на відповідальні посади в міністерствах, недостатнє роз’яснення масам селян суті аграрної політики, розгортання боротьби проти продовольчої кризи і спекуляції, налагодження освідомлення населення про діяльність уряду і його плани. Гетьман висловив переконання, що уряд допоможе йому у подоланні згаданих труднощів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 3-3 зв. – 4.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)