Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 – 16(2 – 3) липня 1918 (Понеділок - вівторок)

Київ. Відбулася нарада представників учительських спілок, скликана для підготовки програми майбутнього з’їзду делегатів Всеукраїнської учительської спілки. В ухваленій резолюції гостро критикувалася діяльність міністерства освіти, яке працювало на старих бюрократичних принципах, не скликало Генеральну шкільну раду, замість якої створило комісію з діячів, що не мали довіри українського громадянства, не дбало про поліпшення матеріального становища українського учительства.
Вільна українська школа. – 1918. – № 10– С.350.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)