Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) липня 1918 (середа)

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР. У зв’язку з порушеним міністром фінансів питанням про обкладення митом товарів, що ввозилися з Російської радянської республіки, С.Шелухіну доручалось з’ясувати ці питання з економічною комісією при мирній делегації. Було вирішено асигнувати на витрати мирної делегації 50 тис. крб. Рада міністрів схвалила Статут “Українського державного банку” та розпис окладів і класів посад службовців; розпис окладів службовців в управлінні позиково-ощадних касах. Позачергово виступив міністр шляхів сполучення з повідомленням про хід страйку на залізницях і заявою про необхідність екстрених заходів проти страйкуючих підприємств, які мали державне значення. Рада міністрів ухвалила тимчасово запровадити закон Російського уряду від 2 грудня 1905 р. про тимчасові правила проти страйків на підприємствах державного значення в повному його обсязі.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 116-116 зв., 117.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)