Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) липня 1918 (середа)

Спинився рух на всіх залізницях Правобережної України у зв’язку з оголошенням страйку службовців і робітників. Міністр шляхів Б.Бутенко розіслав по всіх залізницях циркуляр, у якому повідомлялось, що заробітна плата поденним службовцям і робітникам за травень, а штатним за червень буде надіслана протягом трьох днів. Інші вимоги робітників не будуть розглянуті, оскільки вони потребують законодавчого вирішення. Робітникам пропонувалось негайно, не пізніше 18 липня приступити до праці, а хто цього не зробить, той буде вважатися звільненими з роботи. У разі продовження страйку міністр загрожував передати експлуатацію залізниць до рук вищого німецького командування.
Нова рада. – 1918. - 18(5) липня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)