Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21(8) липня 1918 (неділя)

В опублікованому в газеті “Нова рада” урядовому повідомленні про страйк залізничників підкреслювалося, що офіційною причиною страйку стало незадоволення двох вимог: сплатити різницю заробітку з вересня по 15 листопада 1917 р. та відновити платню, згідно декрету радянського уряду від 11 грудня 17 р., а також забезпечити видачу харчів з інтендантських складів, а інша – визнання загального залізничного союзу, що мало забезпечити політичний вплив на державу й уряд, на що державна влада не могла піти. У багатьох випадках причиною страйків була агітація більшовицьких агентів, що прибули в Україну.
Нова рада. – 1918. - 21 (8) липня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)