Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 серпня (27 липня) 1918 (п’ятниця)

Рада міністрів Української Держави розглянула позачергову заяву міністра шляхів сполучення і ухвалила створити особливу комісію під головуванням Ф.Лизогуба і терміново розглянути порушені питання. Голова уряду повідомив про призначення М.Василенка наказом Гетьмана П.Скоропадського президентом Державного Сенату. Військовий міністр доповів про розквартирування і витрати на утримання восьми корпусів, для чого Рада міністрів асигнувала у його розпорядження 20 млн. крб. Рада міністрів схвалила законопроект про доповнення затвердженого Гетьманом П.Скоропадським 8 липня 1918 р. закону про тимчасові ревізійні комісії по перевірці діяльності органів місцевого самоврядування. Рада міністрів постановила взяти на державний кошт похорон колишнього генерального секретаря І.Стешенка.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 158-158 зв., 159-159 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)