Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 вересня (20 серпня) 1918 (понеділок)

На засіданні Ради міністрів гетьманський господар М.Хоненко порушив питання про переїзд “дома” гетьмана П.Скоропадського в приміщення царського палацу – Маріїнський палац, який займало міністерство внутрішніх справ. Шістю голосами проти шести при перевазі голосу голови уряду Ф.Лизогуба, Рада міністрів постановила такий переїзд небажаним. Рада міністрів розглянула питання про виділення авансу на витрати штабу Гетьмана П.Скоропадського. Рада міністрів схвалила кандидатуру М.Сливинського представником Української Держави при уряді Всевеликого Війська Донського. Міністри продовольства та торгівлі і промисловості доповіли про засади договору про поставки Центральним державам хліба та укладення з ними валютного договору. Рада міністрів доручила при укладенні договору домовитись про заміну частини хліба поставками цукру і спирту і наполягати, щоб оплата за них проводилась марками і кронами.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 232-232 зв., 233.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)