Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 вересня (21 серпня) 1918 (вівторок)

Київ. Лист Гетьмана П.Скоропадського до голови Ради народних міністрів з повідомленням про тимчасовий від’їзд до Німеччини і, згідно з тимчасовим законом від 31 липня 1918 р. про Верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби або перебування гетьмана поза межами держави, передачу останнім на час його відсутності справ Голові Ради народних міністрів Ф.Лизогубу. За постановою Сенату призначалися інші тимчасові керівники Української Держави – члени колегії верховних правителів. Оповіщення про це опубліковано у “Державному вістнику”.
Державний вістник. – 1918. – 6 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)