Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 жовтня (24 вересня) 1918 (понеділок)

На засіданні Ради міністрів її голова Ф.Лизогуб зробив повідомлення з питань зовнішньої політики. Рада міністрів ухвалила, щоб всі чини міністерства закордонних справ і увесь уряд мобілізували зусилля, щоб у разі відкриття Мирної конференції домогтися участі в ній Української Держави як самостійної і незалежної держави. Міністру закордонних справ пропонувалось зміцнити склад Української місії, поповнивши її досвідченими дипломатами; розгорнути широку діяльність в нейтральних державах за визнання Української Держави як самостійної і незалежної держави. П.Стебницький, заступник голови мирної делегації на переговорах з РСФРР, розповів про їх хід. Голова Ради міністрів Ф.Лизогуб доповів проект відновлення Українського козацтва, запропонований Гетьманом П.Скоропадським. Рада міністрів схвалила проект у тій редакції, яка була прийнята раніше – надати Українському козацтву державного характеру і асигнувати Гетьману П.Скоропадському 100 тис. крб. на витрати по його організації.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. - Арк. 6-6 зв., 7.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)