Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Ніч з 22 на 23 (з 9 на 10) листопада 1918 (п’ятниця-субота)

В Києві революційні загони за наказом Українського військового революційного комітету про збройний виступ при підході республіканських військ захопили Поділ, де діяли сили більшовиків, Лук’янівку і Куренівку, Либедський район і частину Старокиївської ділянки, обеззброїли варту. Проте через неузгодженість дій всіх загонів – невдалий виступ на Печерську – штаб о 6-й год. ранку наказав зняти караули і розійтись, тим більше, що їх, почали тіснити загони кінної варти. Німці у цій боротьбі гетьманських сил і сил Ревкому зберігали нейтралітет.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 184-184 зв. – Ф.1429. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)