Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 грудня (30 листопада) 1918 (п’ятниця)

Після дводенних переговорів у Козятині між уповноваженими української республіканської Директорії, німецького командування і Великої солдатської ради військової групи була підписана угода щодо визначення їхніх взаємин. Українські уповноважені наполягали на якомога швидшому залишенні німецькими військами України і гарантували останнім вільний від’їзд, постачання усім необхідним для життя за умови, що вони не будуть воювати з українською республіканською армією, головним чином поблизу Києва. Про угоду, яку вдалося виробити, німецькі представники мали доповісти вищому командуванню у Києві та Великій солдатській раді. Директорія обіцяла усіма засобами просувати на захід німецькі ешелони. До кожного військового ешелону додавалися два – три вагони з продовольством. Німецькі і українські військові установи повсюдно повинні були підтримувати дружні стосунки. В разі виникнення будь-яких суперечностей слід було негайно звертатися до командуючих для найскорішого їх врегулювання. Обоюдно передавалися полонені. Німецькі гарнізони залишалися у п’яти повітах навколо Києва (Київському, Васильківському, Радомишльському, Остерському та Переяславському), а також у Києві. Але поповнення їх могло здійснюватися лише за згодою Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967.– С.496-499.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)