Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) грудня 1918 (вівторок)

Вдень і ввечері відбувалось засідання Українського Національного Союзу. Було обрано тимчасову президію у складі М.Шаповала, Д.Марковича і Ф.Крижанівського. На вечірньому засіданні полковник Є.Коновалець, отаман Осадного корпусу, заявив, що вищою владою до приїзду Директорії являється він і всі самостійні штаби, комітети й організації касуються. Право арештів і обшуків належить тільки штабові Осадного корпусу, а фактично коменданту м.Києва полковнику Є.Коновальцю. Постановили, що вищим органом політичного представництва населення і органом громадського контролю являється тільки Рада Національного Союзу.
Нова рада. – 1918. – 17 (4).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)