Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 січня 1920 (неділя)

с. Володимирівка, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії. Зустріч південної колони армії УНР під проводом отамана М. Омельяновича-Павленка з повстансько-партизанськими загонами отамана А. Гулого-Гуленка. Нарада в штабі отамана А. Гулого-Гуленка, на якій він доповів командуванню армії УНР про ситуацію, в якій він опинився (організація повстанських загонів під його керівництвом “охоплювала терени Херсонщини, Катеринославщини, вище по Дніпру до Холодного Яру”); ухвалено рішення про входження загонів отамана А. Гулого-Гуленка до армії УНР.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 289 – 290.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7